N.o 500 (3944) SETEMBRO 2016 2016 BOLETIM INFORMATIVO DA ...

ВЕРЕСЕНЬ 2016N.o 500 (3944) SETEMBRO 2016BOLETIM INFORMATIVO DA SOCIEDADE UCRANIANA DO BRASIL

Інформативний бюлетень Українського Товариства БразиліїAl. Augusto Stellfeld, 795 - CEP 80410-140 Curitiba - Paraná - Brasil - Fone/Fax: (41) 3224-5597 - e-mail: [email protected]

* CONVITES DISPONÍVEIS A PARTIR DE 01/10

ХЛІБОРОБ – ВЕРЕСЕНЬ 2016 N.o 500 (3944) SETEMBRO 20162

Nesta edição vou sair bastante do tradicional, mas escreverei de algo que muito nos interessa. Quando comecei a pesquisar o que escreveria na Dissertação do Mestrado deparei-me com um Jurista chamado José Alfredo de Oliveira Baracho, autor de “O Princípio de subsidiariedade: conceito e evolução”. Nesta obra ele apresenta um estudo pautado no fato de que, muito embora de forma não expressa, a atual Constituição Brasileira coloca o Estado como ente subsidiário em várias relações jurídicas, permitindo que elas tenham dele a mínima interferência e que os atores principais na relação sejam os cidadãos. Isto ocorreria, em áreas do Direito tais como o Direito Ambiental, o Direito do Trabalho, O Direito Empresarial, enfim, apenas para exemplificar. Na sua obra, Baracho deixa bem claro que as decisões mais importantes devem ser tomadas na base da estrutura estatal que são os municípios, pois é ali que as ações diretas em relação ao povo acontecem. A obra é bastante interessante sob o ponto de vista jurídico e foi o ponto de partida de meus estudos, pois eu pensava e penso, em relação ao Direito do Trabalho, no mesmo sentido, ou seja, que as partes do contrato podem e devem atuar de acordo com suas vontades, tendo o Estado como mero ente fiscalizatório, por certo, editor de normas basilares, mas de resto as partes entabulariam seu pacto laboral. Mas quando se lê a obra de Baracho, se observa algo bem interessante e que não morre com o tempo, ou seja, que o Estado deve sim se fazer presente na nossa vida, mesmo que supletivamente, subsidiariamente, atuando de forma a ajudar o corpo social, o povo. Esta minha primeira incursão não tem nenhum outro objetivo senão mostrar a todos que o momento que estamos é muito importante, porquanto, mais uma vez elegeremos aqueles que farão parte de uma parcela do Estado, mas gize-se, como Baracho mesmo deixa claro a mais importante, pois que aquela que nos afeta de forma absolutamente direta. As eleições municipais são aquelas que dizem respeito ao bem-estar objetivo de todo cidadão, pois gere a saúde, educação, o lazer,

o transporte, a segurança, a limpeza pública da rua, do bairro, da cidade onde moramos e trabalhamos. Até podemos, nos valendo do Princípio de Subsidiariedade, deixar o Estado de lado e contratar plano de saúde privado, estudarmos em escolas privadas, contratar segurança privada, ou transporte privado (táxi, por exemplo), mas por certo que os postos de saúde, as escolas públicas, o transporte público e a segurança das ruas devem estar a contento de modo a garantir as condições mínimas de vida ideal para toda a população. A partir de tudo isto, insito a todos que façamos um pente fino em todos os candidatos que vem se apresentando aos nossos olhos e ouvidos e façamos a exclusão de todos aqueles que não apresentam a mínima condição de estar à frente nem do executivo e nem tampouco do legislativo. Excluam os analfabetos de todo gênero que sabemos apresentam propostas sabidamente inexequíveis pois que são de competência do Estado Federado ou da União. Excluam aqueles que nas poucas palavras das propagandas mal conseguem ler o que o partido político obriga-os a transmitir ao eleitor. Excluam todos aqueles que já prometeram e nada anteriormente fizeram. Excluam os que prometem asfalto nas ruas do seu bairro, a construção de incontáveis postos de saúde ou creches, ou a contratação de centenas de profissionais de áreas importantes ao serviço público sem saber se há orçamento ou recursos para tal. Excluam os sabidamente profissionais da política, ou seja, aqueles que começam e se aposentam nela. Dirão vocês: sobra pouco ou ninguém... Isto mesmo, mas é assim que devemos estar neste momento. Atentos a todos, de modo a não permitir que coloquemos no poder aqueles que terão papel relevante na nossa vida. Se formos na essência de Baracho, mal precisaremos do Estado, pois o Estado é subsidiário, mesmo que isto não esteja expresso no texto constitucional. Entretanto, não podemos ser egoístas, mas pensar na coletividade, sabendo que os eleitos atuarão subsidiariamente em alguns

EDITORIAL

ХЛІБОРОБ – ВЕРЕСЕНЬ 2016 3N.o 500 (3944) SETEMBRO 2016

Apoio, inspiração do Brasil, Centro de Treinamento perdido na guerra:

receita da potência Ucrânia

Com investimento do governo, incentivo para jovens e boa estrutura, país do Leste Europeu

consegue histórico 3º lugar no quadro de medalhas da Paralimpíada de 2016

Delegação da Ucrânia na cerimônia de abertura da Paralimpíada do Rio (Foto: Reuters)

Foram 117 medalhas conquistadas, sendo 41 de ouro, 37 de prata e 39 de bronze, e o inédito terceiro lugar no quadro de medalhas dos Jogos Paralímpicos do Rio, a melhor atuação do país na história do evento. Mas por que a Ucrânia é uma potência paralímpica, se tem desempenho bem inferior em Olimpíadas? Qual a receita? Apoio e investimento do governo, um programa que incentiva os deficientes a praticarem esportes em todas as regiões e um centro de treinamento com ótima estrutura, que serviu de inspiração para o Brasil, mas foi perdido para a Rússia na guerra. E ligado a todos esses fatores está Valeriy Sushkevych, fundador e presidente do Comitê Paralímpico Ucraniano, grande responsável pelo trabalho que fez esta ex-república soviética saltar de apenas sete medalhas ganhas em Atlanta 1996 para o sucesso no Rio de Janeiro vinte anos depois. Hoje com 62 anos, Valeriy teve paralisia infantil (poliomielite) e passou quase a vida toda em um cadeira de rodas, mas perseguiu o seu sonho de ser um campeão na natação, mesmo com o preconceito que enfrentou na antiga União Soviética por ser deficiente físico. Uma vez, ao chegar para nadar, ouviu do diretor do clube: "Você tem que ir para um hospital, não

casos e para alguns da população, mas de forma direta para a maioria do nosso povo. O pensamento de Baracho é bem legal, mas se nossa realidade fosse bem mais evoluída cultural, social, econômica e educacionalmente, enfim, em tantos outros aspectos. Não deixemos que o Brasil que tão bem nos recebeu seja gerido por pessoas desqualificadas. Precisamos de bons governantes e não de oportunistas de plantão. Pensem no que já ouviram tantas e tantas vezes. Somos uma parcela privilegiada da população. Temos as melhores condições para eleger com discernimento adequado e ideal ao que precisamos. Vamos conversar nas nossas comunidades de forma salutar sobre as pessoas que se habilitam a querer dirigir nossa cidade por quatro anos. Sejamos formadores de boas opiniões. Poderemos errar, mas temos tudo para acertar. A grande maioria dos candidatos não vale o tempo de uma discussão acalorada. Precisamos usar nossa inteligência para achar aqueles que farão a diferença positiva para a sociedade que recebeu nossos pais e avós. Vamos votar bem. Pensem nisto.

SLAVA UKRAINI !

ROBERTO ANDRÉ ORESTEN


para a piscina. Vá embora, por favor". Depois da independência da Ucrânia em 1991, o ex-nadador se dedicou ao esporte paralímpico, atualmente é um político com influências, membro do parlamento, e ajudou a transformar vidas, criando o programa chamado Invasport. O projeto incentiva crianças e jovens com deficiência a conhecerem diversas modalidades, sem pagarem nada por isso, em escolas, clubes e centros de reabilitação espalhados por todas as regiões do país. O primeiro desses centros foi inaugurado em 1993 na capital Kiev. Neste sistema, quem se destacar, recebe o apoio financeiro do governo, que investe no talento daquele atleta. - Os fatores para o sucesso da Ucrânia são um investimento governamental muito grande, o centro de treinamento, que eles saíram na frente. Eles têm uma liderança muito forte, o presidente do Comitê Ucraniano é alguém muito importante dentro do país, ele é um senador, um congressista. E eles têm uma massa de pessoas com deficiência muito grande. Então você junta, dinheiro, estrutura e um grande número de pessoas que querem se tornar atletas paralímpicos, é uma receita muito boa - explicou Andrew Parsons, presidente do Comitê Paralímpico Brasileiro (CPB). Com 172 atletas na Rio 2016, a sexta participação da Ucrânia em Paralimpíadas, o país conseguiu a terceira colocação geral pela primeira vez, com o recorde de 117 medalhas, destaque para a natação, ficando atrás apenas de China e Grã-Bretanha, à frente dos Estados Unidos. Uma evolução significativa em relação ao 44º lugar na estreia em Atlanta 1996 (7 medalhas). O país do Leste Europeu ainda ficou em 35º em Sydney 2000 (37 medalhas), sexto em Atenas 2004 (55), e quarto em Pequim 2008 (74) e Londres 2012 (84). - A Ucrânia é muito organizada quanto aos esportes paralímpicos. Felizmente somos um país que dá valor ao esporte para deficientes, temos um centro de treinamento de alto nível e a consequência disso é o bom desempenho no quadro de medalhas. O que aconteceu nessa Paralimpíada foi o reflexo de um trabalho muito bem feito ao longo dos últimos quatro anos - disse Taras Dutko, craque da seleção ucraniana de futebol de 7, que levou a medalha de ouro no Rio. Desempenho da Ucrânia em

Paralimpíadas:

Ano ouro prata bronze total colocação 1996 1 4 2 7 44º2000 3 20 14 37 35º2004 24 12 19 55 6º2008 24 18 32 74 4º2012 32 24 28 84 4º2016 41 37 39 117 3º

Ucrânia conquistou a medalha de ouro no futebol de 7 da Paralimpíada de 2016 (Foto: Getty Images)

INSPIRAÇÃO DO BRASIL Inaugurado em maio deste ano em São Paulo, centro de treinamento paralímpico brasileiro, um local de 95 mil metros quadrados que abriga atletas de 15 modalidades, foi inspirado no modelo ucraniano. O CT da Ucrânia existe desde 2004, na cidade de Yevpatoria, na Crimeia, na costa do Mar Negro, e é uma referência mundial. - O centro de treinamento da Ucrânia é lendário dentro do esporte paralímpico mundial, foi uma das inspirações que a gente buscou. Ele foi o primeiro a ser um centro multimodalidade específico paralímpico. A lenda diz que os chineses foram lá, pesquisaram, tiraram fotos, mapearam tudo, foram para Pequim e fizeram um igual ou melhor. Ou seja, eles são referência para todo mundo, até para a China que é o país número um, e para a gente não foi diferente. É um grande conceito, quem olhar o nosso CT de São Paulo e o CT deles, vai ver muita semelhança de conceito - disse o presidente do CPB. CT PERDIDO NA GUERRA No entanto, a principal instalação esportiva paralímpica da Ucrânia foi perdida na guerra com a Rússia. Com na invasão dos


russos, que tomaram a região da Crimeia em 2014, os ucranianos estão há dois anos sem poderem usar o centro de treinamento, um dos principais trunfos do país no esporte. Com isso, na reta final da preparação para a Rio 2016, os atletas tiveram que buscar outras alternativas para treinar, foram a centros menores em outras cidades do país, muitos com estrutura antiga mantidos desde a época da URSS. A guerra civil no Leste da Ucrânia é um assunto praticamente proibido na delegação do país na Paralimpíada. Questionados pelo globoesporte.com sobre a situação depois da perda do CT, alguns atletas se recusaram a responder, outros desviaram o foco e fugiram das perguntas. - Nós não temos mais esse centro de treinamento, então não sabemos sobre as condições lá - disse Oksana Boturchuk, tão rápida na resposta como correu para conquistar duas medalhas de prata no atletismo, nas provas dos 200m e 400m classe T12.

Ucrânia conquistou a medalha de ouro no revezamento 4x100 livre da natação da Paralimpíada de 2016 (Foto: Getty Images) Sem o centro de treinamento modelo da Crimeia, os ucranianos já trabalham e buscam investimentos para reformar e ampliar um outro CT, em Yavoriv, perto de Lviv, local que inicialmente foi construído para os esportes de inverno, mas agora deve ser adaptado para receber também os atletas de verão. - Estamos acompanhando a população. Temos conversado com Valeriy, e eu disse a ele que seus atletas não estão indo nada mal mesmo sem o CT, e ele concordou. Mas ele falou que todos os bronzes, se tivessem o CT, seriam de ouro. Talvez sim, talvez não. Eles

estão buscando apoio para construir um novo centro. O centro da Crimeia não era usado só pelos atletas paralímpicos, mas para a evolução do esporte e centro de reabilitação para milhares de pessoas. É algo que o Valeriy sentiu muito, porque muitos soldados que voltaram com lesões e deficiências passaram por reabilitação lá - afirmou o presidente do Comitê Paralímpico Internacional (IPC), Phillip Craven.

3º NA PARALIMPÍADA X 31º NA OLIMPÍADA Enquanto demonstra impressionante evolução em Jogos Paralímpicos, a Ucrânia apresenta queda em Olimpíadas. O cenário é completamente diferente. Nos Jogos Olímpicos do Rio de Janeiro no mês passado, os ucranianos tiveram uma pior campanha no evento, ficando apenas em 31º lugar, com 11 medalhas, sendo duas de ouro, cinco de prata e quatro de bronze. O melhor desempenho foi justamente na primeira participação após a independência da União Soviética, em Atlanta 1996, quando a Ucrânia ficou na nona colocação geral, com 23 medalhas, sendo nove ouros, duas pratas e 12 bronzes. - Alguns países que estão competindo aqui têm sistemas fantásticos para o esporte paralímpico. Eu acho que a Ucrânia é um exemplo. A Ucrânia ficou em 31º lugar no quadro de medalhas da Olimpíada e está perto do topo na Paralimpíada. Existem várias escolas em cada região da Ucrânia, que atendem bem os atletas deficientes e iniciam eles no esporte - disse Craig Spence, diretor de comunicação do Comitê Paralímpico Internacional, em entrevista coletiva. Os atletas paralímpicos ucranianos preferiram não fazer comparações entre os resultados nos dois eventos, mas deixaram claro o incentivo, apoio e estrutura que sempre tiveram no país. - Todo mundo treina e se prepara para as competições no mesmo nível, trabalhamos duro para mostrar o nosso melhor, e nós estamos vendo o que está acontecendo com os resultados. Eu sempre tive boa estrutura para os treinamentos - contou o experiente Oleksandr Doroshenko, dono de três medalhas em Atenas 2004 no atletismo, no lançamento de dardo, de disco e no arremesso de peso.

(Fonte: G1.globo.com://globoesporte)


Resoluções da Assembléia Geral do Congresso Mundial dos Ucranianos

realizada em Kyiv entre os dias 25 e 27 de agosto de 2016.

Vitorio Sorotiuk

УХВАЛАVI ВСЕСВІТНЬОГО ФОРУМУ УКРАЇНЦІВ

щодо зусиль України, світового українства і міжнародного співтовариства

з деокупації та реінтеграції Криму

Відновлення єдності України у міжнародно визнаних кордонах є життєво важливим завданням не тільки для українського народу та влади Української держави, а й ключовою проблемою міжнародної безпеки, питанням планетарного значення. Тимчасова окупація Росією Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та її спроба анексувати цю частину суверенної території України є безпрецедентним за останні 70 років викликом світовому порядку. Держава-агресор нахабно порушила свої двосторонні та багатосторонні зобов’язання і здійснила акт агресії проти України. Росія вперше у післявоєнній Європі прагне анексувати частину території іншої держави, чим відкидає людство у часи Гітлера і Сталіна. Особливої небезпеки діям Кремля надає той факт, що Росія відповідно до Будапештського меморандуму гарантувала Україні в обмін на її відмову від третього в світі ядерного арсеналу суверенітет та територіальну цілісність, вчергове брала на себе зобов’язання не застосовувати силу і не погрожувати нею Україні. Росія наразі перетворилася на країну міжнародного терориста й агресора. Вона ефективно використовує певні розбіжності серед основних світових держав у питаннях інструментів стримування російської агресії. В результаті вогнищ дестабілізації, терору і війни стає на планеті все більше: європейські держави, регіон Перської затоки, Каспійсько-Чорноморський басейн, Середземне море. Росія постійно розширює географію дестабілізації у намаганні нав'язати світовому співтовариству новий перерозподіл сфер впливу у світі. Свої можливості в ООН і РБ ООН Росія використовує для обману міжнародного співтовариства, ліквідації наявного світового

порядку, продовження своїх агресивних дій. Світове співтовариство засудило агресію Росії проти України. Проте, на жаль, практичні дії для зупинення держави-агресора виявилися не надто активними й ефективними. Міжнародні санкції до Росії за окупацію Криму і війну на українському Сході мають певний позитивний ефект. Але основну вагу боротьби з порушником міжнародного права несе український народ. Завдяки героїчним зусиллям українських добровольців, волонтерів та військових ворога було зупинено в межах Криму і ще двох українських регіонів. Російська окупаційна влада перетворила автономію і Севастополь на «півострів страху» і військовий плацдарм, який створює загрозу для всіх країн Чорноморського басейну та низки інших регіонів. Незаконна мілітаризація Криму досягла небезпечних меж, зокрема, через наявність носіїв ядерної зброї. Окупанти системно і систематично порушують права людини, репресують проукраїнських активістів, здійснили масову експропріацію власності, всупереч міжнародному праву реалізують політику поступової заміни населення окупованої території на переселенців з Росії, піддають постійним утискам корінний кримськотатарський народ. Під загрозою опинилося існування понад півмільйонної громади етнічних українців, яка є другою за розмірами етнічною спільнотою в Криму. Окупанти взяли курс на її асиміляцію. Вони в основному вже знищили культурницьку, мас-медійну та освітню інфраструктуру кримських українців, заборонили діяльність українських політичних і громадських організацій, незаконно розірвали зв’язок інформаційного простору Криму із загальноукраїнським, переслідують і витискають за межі Криму українських активістів, здійснюють масований інформаційно-психологічний тиск на українське населення, обмежують його право на свободу совісті, зокрема, переслідують структури УПЦ Київського патріархату на тимчасово окупованій території. У зв’язку з важливістю якнайшвидшого відновлення єдності і суверенітету України в межах міжнародно визнаних кордонів, торжества міжнародного права, захисту прав людини й колективних


прав кримськотатарського народу й громади етнічних українців Криму, проти яких спрямована політика окупантів, ми закликаємо:1. Міжнародне співтовариство визнати, що дії Росії несуть загрозу виникнення Третьої світової війни, й вжити системних заходів для обмеження її впливу на міжнародній арені, припинити її доступ до військових технологій та технологій подвійного призначення до моменту кардинальної зміни її зовнішньої та внутрішньої політики;2. Міжнародне співтовариство посилити санкції проти Росії за незаконну окупацію Криму, об’єднати їх із санкціями за агресію у Донецькій і Луганській областях, й, зокрема, запровадити ембарго на торгівлю нафтою з Росією та відключити її від системи SWIFT до припинення агресії проти України, звільнення всіх окупованих територій та виплати компенсації за понесені українською стороною втрати;3. ООН з метою досягнення задекларованих у Статуті цієї організації цілей, зміцнення міжнародного миру та безпеки позбавити Росію права голосу у Раді безпеки при розгляді питань, пов’язаних із агресією проти України та інших держав;4. США, Великобританію і КНР, як державам-гарантам територіальної цілісності України, включитися у переговорний процес України із Росією з метою зупинення агресора і деокупації Криму, всієї території Донецької і Луганської областей, надати українській стороні летальну зброю;5. Європейський Союз, держави і народи, які входять до його складу, засудити тих європейських політиків, які відвідують тимчасово окуповані території за гроші держави-агресора, а потім цинічно вихваляють порушення Росією міжнародного права, як і дії окремих політичних сил і органів самоврядування, які закликають визнати анексію українських територій. Є необхідність створити постійну моніторингову комісію;6. ООН, Раду Європи, Організацію з безпеки й співробітництва в Європі та інші міжнародні організації, держави вжити заходів для припинення масштабного порушення прав людини й громадянина, прав корінного кримськотатарського народу й громади етнічних українців і тримати ситуацію у цій

сфері під постійним контролем до моменту деокупації;7. Світове українство у країнах проживання роз’яснювати важливість підтримки безпеки на планеті та протидії державі-агресору - РФ.8. Органи державної влади України розробити Стратегію деокупації Криму;9. Президента України і Верховну Раду України скасувати Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», статус нерезидентів для кримчан скасувати;10. Кабінет Міністрів України створити центр надання адміністративних послуг для кримчан-громадян України безпосередньо на адміністративному кордоні Херсонської області й тимчасово окупованої території, зробити максимально зручною й прозорою процедуру в’їзду-виїзду на цю територію, зокрема, негайно спростити вивіз особистих речей на материк та припинити практику поборів; 11. Міністерство культури України надати організаційне сприяння й профінансувати проведення ІІ Всеукраїнського (ХІІІ Всекримського) конкурсу учнівської й студентської молоді «Змагаймось за нове життя!», присвяченого Лесі Українці; 12. Міністерство культури України збільшити фінансування Державного підприємства «Кримський дім» з метою розширення його можливостей проводити заходи, спрямовані на підтримку всіх етнічних спільнот Криму, зокрема, українців;13. НАН України та Інститут українознавства МОН України в умовах спроб окупанта квазіісторичними аргументами легітимізувати окупацію підготувати академічне видання історії Криму й історії української громади півострова;14. Прокуратуру Автономної Республіки Крим провести кримінальне розслідування за фактом знищення семи шкіл з українською мовою навчання та понад п’ятисот класів з українською мовою навчання на півострові проти колишнього міністра освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим Гончарової Наталії Григорівни;15. Кабінет Міністрів України та Міністерство освіти і науки України передбачити


фінансування в бюджеті країни на 2017 рік щодо виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти»;16. Президента України, Кабінет Міністрів України вирішити питання передачі орендованого майна Кримською єпархією Української православної церкви Київського патріархату в місті Сімферополі для здійснення церковних богослужінь у власність Київського патріархату.17. Міністерство інформаційної політики України та Міністерство культури України здійснити фінансову та інформаційну підтримку щодо відновлення та розвитку державної україномовної газети «Кримська світлиця». 18. Кабінет Міністрів України забезпечити виконання Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Визнати незадовільною роботу Кабінету Міністрів України щодо виконання Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на 2015-2016 роки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України. Забезпечити в бюджеті на 2017 рік фінансування Комплексної державної програми підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб на 2017 рік.19. Міністерство закордонних справ України звернутися до міжнародних судових інстанцій щодо розгляду рішень найвищих судових органів Російської Федерації, які позбавляють волі незаконно засуджених українців Криму та здійснюють над ними політичне замовлення Кремля. Вимагати негайного звільнення громадян України.

РЕЗОЛЮЦІЯсекції «Духовність і церковне життя

закордонного українства»VI Всесвітнього форуму українців

Упродовж останніх двох століть прокотилось принаймі чотири хвилі масової міграції наших співвітчизників за межі України. Проте, незалежно від того, чи це була трудова еміграція, чи вимушені переселення у часи репресій комуністичного тоталітарного режиму, Українська Церква завжди йшла зі своїм народом. Саме завдяки українській мові, культурі та Церкві українці змогли зберегти національну ідентичність на поселеннях далеко за межами України. Переконані, що й нині Церква відіграє важливу роль у духовному житті закордонного українства, всебічно забезпечує їм належну духовну опіку та підтримує зв’язки між різними групами українців за кордоном. Поряд з цим ми рішуче засуджуємо спроби використовувати Церкву і релігійні організації як знаряддя у новітніх війнах та конфліктах. Вважаємо за необхідне рекомендувати українській владі та українцям, як в Україні, так і за її межами всебічно сприяти становленню в Україні Помісної Православної Церкви та визнанню її канонічності Вселенським Патріархатом і наданню Українській Греко-Католицькій Церкві патріаршого статусу, підпорядкувавши закордонні українські греко-католицькі структури єдиному Патріаршому центру в Україні. Секція сформулювала наступні рекомендації та вимоги:

до органів державного правління і влади:- надавати підтримку осередкам духовного, культурного, соціально-економічного та політичного життя закордонного українства яким часто історично ставала саме Церква;- підтримувати намагання різних діючих в Україні релігійних організацій щодо збереження їхньої української ідентичності;- сприяти забезпеченню українців за кордоном духовною, богословською, богослужбовою і навчальною літературою українською мовою за погодженням з офіційними органами;- звернутися до МОН України щодо повернення в навчальні плани шкіл та вузів предметів духовно-морального спрямування (християнської етики, історії релігій, історії


релігійних вчень,народознавства, тощо);- звернути увагу МОН України на недопустимість викладання та пропагування у навчальних закладах курсів, що стосуються питань гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації;- звернутися до МЗС України врахувати в своїй діяльності досвід і зв’язки української діаспори за кордоном, активізувати діяльність громадської ради, створеної при МЗС, за участі релігійних лідерів України;- звернутися до Міністерства інформаційної політики України з чітко розробленими вимогами заборонити антиукраїнську пропаганду засобами мас-медіа в Україні;- закликаємо Міністерство інформаційної політики України призупинити спроби створення негативного образу релігії і віруючого в українському інформаційному просторі;- ініціювати створення україномовних радіо- і телепрограм духовного змісту з масштабною трансляцією цієї продукції в Україні та за кордоном;

до Глав Українських церков та релігійних організацій:- покращити комунікації віруючих українців (як мирян, так і духовних осіб) різних церков та релігійних організацій в утвердженні духовних цінностей, які сприяють національнихідентифікації;- сприяти широкому обміну релігійної молоді шляхом участі в паломництвах, літніх таборах, навчанні в духовних закладах, участі у різних волонтерських та просвітницьких програмах;- сприяти створенню нових та активізації діяльності існуючих недільних шкіл для молоді з метою пропаганди релігійних і духовних цінностей українського народу;- сприяти забезпеченню українських релігійних громад за кордоном освіченими українськими священиками, духовними пастирями відповідної конфесії, україномовною літературою;- сприяти різним ініціативам щодо проведення спільних молитов за єдність України, спільних міжконфесійних та міжрелігійних акцій, спрямованих на налагодження позитивних міжконфесійних і

церковно-державних відносин;- сприяти поширенню у світі позитивного досвіду діяльності ВРЦіРО у вирішенні міжконфесійних відносин та формування партнерських церковно-державних взаємин;- ініціювати створення діаспорної релігійної координаційної ради, у яку включити представників українських церков та релігійних організацій за межами України;- особливо закликаємо кожного церковнослужителя усвідомити свою місію як провідників нової євангелізації, якої так потребує Україна і Світ;

до закордонного українства:- розробити стратегію і випрацювати механізми збереження та формування української релігійної ідентичності за кордоном;- активно протистояти спробам денаціоналізації українців шляхом створення та підтримки українських релігійних громад; - активно запрошувати українських священиків для створення українських,церков, шкіл і формування українського мас-медійного простору; - активно плекати національну ідентичність у своїх нащадках, використовуючи різноманітні доступні механізми, такі як родина, церква, школа, тощо;- спонукаємо створювати та поширювати правдиву наукову інформацію, в т.ч.іноземними мовами, щодо історії України, постання українського народу, його мови, культури, духовності та релігії;- сприяти налагодженню наукових зв’язків українських та діаспорних інституцій, які досліджують духовну культуру та історію українців;- створити та поширювати єдиний проукраїнський релігійний медійний простір, який би пропагував духовність та вартісність віри. Звертаємося до керівництва УВКР щодо необхідності створення постійно діючого органу (ради чи комісії) з питань духовності і церковного життя закордонного українства.

Прийнято делегатами УІ Всесвітнього Форуму Українців21 серпня 2016 р.

м. Київ


РЕЗОЛЮЦІЯ СЕКЦІЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ УІ ВСЕСВІТНЬОГО ФОРУМУ

УКРАЇНЦІВ.Модератори: Олександр Захарченко, Мирослав Гочак

Проаналізувавши стан сучасної молодіжної політики в Україні, дбаючи про розширення зв’язків діаспорної молоді з Україною, пропонуємо:

Урядові України:1. Запровадити щорічні стипендії Уряду для 100 представників української молоді діаспори для навчання в українських університетах (передусім з українознавчих предметів).2. Запровадити урядові стипендії для молодіжних обмінів між молоддю України та молоддю діаспори зі щорічним охопленням не менеше 100 осіб.3. Розробити і запустити урядовий сайт із можливістю дистанційно подати документи для отримання статусу “Закордонний українець” (із максимальним спрощенням процедур).Президентові України:1. Видати Указ Президента України про щорічне проведення Форуму української молоді діаспори в Україні для системної консолідації української молоді.

Громадським організаціям:1. Розробити електронну мапу українських осель для молоді в діаспорі, а також сайт, який збиратиме інформацію про таборові зміни та умови участі в них.

Резолюція прийнята делегатами УІ Всесвітнього Форуму Українців

21 серпня 2016 р.м. Київ.

Завдання ДК «Укроборонпром» - забезпечити армію зброєю та військовою

технікою, яка переламає хребет ворогу

29 серпня 2016, 14:53 Завданням для підприємств ДК «Укроборонпром» є забезпечення армії зброєю та військовою технікою, яка переламає хребет ворогу.

Про це заявив Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов, виступаючи на урочистостях з нагоди п’ятиріччя заснування ДК «Укроборонпром». О.Турчинов зазначив, що до складу Концерну входять провідні оборонні підприємства, відомі не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Секретар РНБО України також констатував, що Будапештський меморандум, який мав би гарантувати Україні захист і недоторканність кордону, «насправді виявився звичайним папером, який ніхто, на превеликий жаль, не збирався виконувати». За його словами, «агресора намагалися умиротворити замість того, щоб жорстко зупинити». «В таких умовах наша країна була змушена розраховувати виключно на власні сили. Відродження національного оборонпрому стало запорукою виживання України», - заявив О.Турчинов, зазначивши, що підприємства Концерну змогли забезпечити Збройні Сили України, Національну гвардію та інші військові формування якісною зброєю і військовою технікою. «Фронт проходив не тільки уздовж лінії розмежування. Фронт проходив через наукові установи, конструкторські бюро, виробничі цехи, де створювалася українська зброя, завдяки якій наші герої-військові змогли зупинити агресора і частково звільнити українську територію, - підкреслив Секретар РНБО України. - За два останніх роки Концерн «Укроборонпром» пройшов шлях, який багато аналогічних підприємств проходять десятиліттями». «У нас не було часу на «розкачку», на традиційні розмови і дискусії, треба було працювати вдень і вночі, і наші науковці, виробничники, конструктори гідно виконали поставлені завдання», - сказав він, додавши, що нині Концерн використовує інноваційні підходи, залучає молодих талановитих фахівців, створює нові робочі місця. О.Турчинов повідомив також, що за два останніх роки обсяг виробництва підприємств Концерну збільшився втричі. «Сьогодні завдання, яке поставлено перед нашими виробниками, конструкторами і науковцями, - створити сучасну і якісну


зброю і військову техніку, яка ні в чому не поступається російським аналогам. Ми маємо забезпечити армію зброєю та військовою технікою, яка переламає хребет ворогу!», - заявив О.Турчинов. Ще одним важливим завданням Секретар РНБО України назвав відновлення позицій українських виробників зброї і техніки на світових ринках. За його словами, зброя і військова техніка вітчизняного виробництва проходять випробування на полі бою, і тому попит на них збільшуватиметься. «Пріоритетне завдання оборонпрому, - щоб коли говорять «українська зброя», всі розуміли, що це - найкраща зброя. Це є зброя нашої перемоги», - заявив він. О.Турчинов також висловив думку, що Верховна Рада повинна прийняти рішення, з яким зволікає протягом року - про повернення до державного бюджету заарештованих грошей, вкрадених оточенням Януковича, оскільки це є «відповідальністю депутатів перед Збройними Силами, нашими виробниками, нашою країною». Він подякував науковцям, конструкторам, інженерам, робітникам підприємств ОПК, які «разом з нашими героїчними військовими захистили нашу країну». Секретар РНБО України вручив державні нагороди найкращим представникам заводів ДК «Укроборонпром». У заході також взяли участь Міністр оборони України Степан Полторак, Командувач Національної гвардії України Юрій Аллеров, народні депутати, керівництво «Укроборонпрому» та керівники більше 100 керівників заводів ДК «Укроборонпром». Учасникам заходу було продемонстровано модель нового багатофункціонального безпілотного авіаційного комплексу «Горлиця» та зразок безпілотного тактичного багатоцільового броньованого транспортного засобу «Фантом». Багатоцільовий авіаційний комплекс «Горлиця» розробляється на ДП «Антонов» у кооперації з провідними підприємствами України. Це буде перший вітчизняний безпілотний комплекс, який, у тому числі, може нести потужні засоби ураження. Практична відстань його польоту становитиме понад

1000 км. Безпілотний тактичний багатоцільовий броньований транспортний засіб «Фантом» - це дистанційно керований мінібронетранспортер. Денний та нічний комплекси прицілювання дозволятимуть вести вогонь у будь-який час доби на відстані понад 1 км. «Фантом» здатен транспортувати боєкомплекти, евакуйовувати поранених з поля бою та виконувати бойові завдання. Також було презентовано нові потужні бойові модулі для бронетехніки: новий 60-мм, 80-мм міномет, вироблений за стандартами НАТО, вітчизняні авіаційні та протитанкові ракети, виготовлені з вітчизняних комплектуючих, снайперську зброю та бронетанкову техніку.

http://turchynov.com/news/details/zavdannya-dk-ukroboronprom-zabezpechiti-armiyu-zbroyeyu-ta-

vijskovoyu-tehnikoyu-yaka-perelamaye-hrebet-vorogu

Скасувати підписку на новини

Colaboração: Mariano Czaikowski Cônsul Honorário da Ucrânia no Paraná

Apesar de nova trégua, três soldados são mortos no leste da Ucrânia

Nova trégua havia entrado em vigor no dia 1º de setembro.

Conflitos na Ucrânia deixaram quase 10 mil mortos desde 2014 (Foto: Alexander Ermochenko/Reuters)

Três soldados ucranianos morreram em combates com os separatistas pró-Rússia no leste do país, apesar de uma nova trégua ter entrado em vigor no início de setembro. "Nas últimas 24 horas, três soldados ucranianos morreram e 15 ficaram feridos. Outro soldado está desaparecido", afirmou o porta-voz


Олександр Турчинов вручив представникам ЗМІ відзнаки РНБО

2 вересня 2016, 17:25 Секретар РНБО України Олександр Турчинов вручив представникам українських ЗМІ відзнаки РНБО за протидію інформаційній агресії РФ. Секретар РНБО України у вітальному слові, звертаючись до журналістів, зазначив, що інформаційна війна є дуже небезпечною складовою гібридної війни, яку веде Росія проти України. «Вона має на меті зламати систему відносин в суспільстві, зламати той фундамент, на якому базується довіра суспільства до власної країни, посіяти роздратування, зневіру, паніку та страх. А головне в результаті – домогтися, щоб народ не був здатен або не хотів чинити опір агресору», - сказав Олександр Турчинов. За його словами, сучасна Росія успадкувала від Радянського Союзу широкий арсенал ведення інформаційних війн, і цей арсенал був серйозно вдосконалений. Він також додав, що український досвід свідчить про відпрацьовану Росією формулу: «спочатку приходять російські ЗМІ, потім приходять

militar ucraniano, Olexandre Motuziannyk. Dois soldados morreram em combates perto de Stanitsa Luganska, na região de Lugansk, e outro perto de Chermalyk, a 70 quilômetros do reduto rebelde de Donetsk. Outro soldado morreu na semana passada, o primeiro após o início do novo cessar-fogo. Desde 1º de setembro está em vigor uma nova trégua no leste da Ucrânia, cenário de um conflito entre as forças de Kiev e os separatistas pró-Rússia que deixou quase 10 mil mortos desde 2014. Este é o terceiro cessar-fogo anunciado em 2016, o que não impediu a continuidade dos combates. No relatório mais recente, a Organização para a Segurança e a Cooperação na Europa (OSCE) registra um "aumento considerável das violações do cessar-fogo na região de Donetsk em 10 e 11 de setembro", ao contrário da região de Lugansk.

(Fonte: http://g1.globo.com/mundo/noticia/)

російські танки». «У нас є герої інформаційного фронту, які за власною ініціативою професійно протидіють інформаційній агресії Російської Федерації. Головною зброєю в інформаційній війні з Росією є правда», - сказав Олександр Турчинов, подякувавши журналістам за їх фахову роботу. Відзнаки РНБО України отримала продюсер телепроектів телеканалу «ICTV» Оксана Дихніч - за програми «Антизомбі» та «Гражданская оборона».

Також нгороди отримали Максим Шиленко, керівник департаменту журналістських розслідувань телеканалу «1+1» - за цикл програм «Хоробрі серця» про події на Сході України, про справжніх героїв та Олег Криштопа, сценарист та ведучий програм «5 каналу» - за історичний освітньо-пізнавальний проект «Машина часу».

Крім того, відзнаки РНБО України отримали журналісти «Українського радіо» Ніна Жежера, за щоденну програму «Польова пошта» для військовослужбовців усіх державних збройних формувань, яка вже кілька десятиліть звучить в ефірі Українського радіо, та Євгенія Калайда, за програму «Настоящее время», яка транслюється на окуповані території Криму та Донбасу, а також частину Російської Федерації до Уралу.

http://turchynov.com/news/details/oleksandr-turchinov-vruchiv-predstavnikam-zmi-vidznaki-rnbo

Скасувати підписку на новини(Fonte: Serviço de Imprensa de Oleksandr Turchynov, Secretário do Conselho da Segurança Nacional e Defesa da Ucrânia/ Colaboração: Mariano Czaikowski_ Cônsul Honorário da Ucrânia no Paraná)

АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ УКРАЇНЦЯ-ХРИСТИЯНИНА автор:Аскольд Лозинський, Нью-Йоркномер #2016-33 Знаменита стаття Аскольда Лозинського ( і на часі)!! Коли українці нарешті перестануть бути “рабами”???

21 листопада 1964 року Папа Римський Павло VІ проголосив, що Другий Вселенський


Собор прийняв рішення про створення патріархатів. Створення патріархату – це прерогатива Верховного Понтифіка або Вселенського Собору. Патріарх повинен мати юрисдикцію над вірними на території патріархату. Далі кардинал наголосив, що всі звернення повинні бути звернені до Верховного Понтифіка або Секретаря Стану. Найголовніше, кардинал вказав, що справа патріархату УКЦ є дуже складна тому, що УКЦ не існує на території України, тобто, на території пропонованого патріархату та створення патріархату в цій ситуації може спричинити додаткові переслідування людей там. У ретроспективі і при об’єктивному аналізі наведеного, а також тексту рішення Вселенського Собору, мабуть, було передчасним з боку Синоду Єпископів УКЦ з 1969 року звертатися зі своєю пропозицією. Архієпископ Амброзій зазнав чимало критики з боку вірних УКЦ через своє розуміння цього питання, але, правдоподібно, несправедливо. Верховний архієпископ Йосиф Сліпий тлумачив рішення Вселенського Собору інакше, покладаючись на церковну і духовну юрисдикцію, хоча не територіальну. Одначе, Ватикан мав право на своє тлумачення, яке було узгоджене з текстом рішення Собору, а Верховний Понтифік остаточно мав право приймати рішення згідно з цим тлумаченням. Одначе, від того рішення Собору минуло 52 роки, а від звернення Синоду – 47 років. За цей час відійшли у вічність тодішній Верховний Понтифік і Верховний архієпископ УКЦ, прийшли і відійшли ще три Верховні Понтифіки і ще два Верховні архієпископи УКЦ. Сьогодні новий Верховний Понтифік і новий Верховний архієпископ. А найголовніше, що Україна стала незалежною і Українська Греко-Католицька Церква зайняла своєю юрисдикцією Києво-Галицьку територію. Тобто, змінилося дуже багато, бо виконано всі передумови навіть за тлумаченням Ватикану. Тільки не змінилося ніщо у проголошенні патріархату Верховним Понтифіком. А вірні і духовенство УГКЦ – одні називають Верховного архієпископа Святослава патріархом, інші – просто Верховним архієпископом. Журнал «Патріархат» перестав фактично писати на цю тему, а пише на різні інші теми, мабуть,

Собор прийняв рішення про Східні Католицькі Церкви під заголовком «Патріархати Східного обряду», де стверджено, що патріарший устрій є традиційним способом управління у Східних Церквах, та Собор бажає, щоби там, де потрібно, нові патріархати були створені. В самому тексті окреслено значення і роль патріархів: «Патріархи зі своїми синодами є найвищим авторитетом для всіх справ патріархату, включно з правом встановлення нових єпархій і призначення єпископів їхнього обряду в територіальних межах патріархату без відбору від Римського Понтифіка його необмеженого права втручатися в індивідуальні справи». У вересні-жовтні 1969 року відбувся Синод українських єпископів в Українському Католицькому Університеті у Римі. На завершення Синоду за підписом усіх учасників надіслано прохання разом із текстом запропонованої Конституції патріархальної структури УКЦ до Верховного Понтифіка, а також прохання піднести Верховного архієпископа УКЦ Йосифа Сліпого до рангу Києво-Галицького патріарха. До цього прохання пізніше долучився відсутній на Синоді архієпископ Амброзій Сенишин з Філадельфії, хоча з документів писань архієпископ Амброзій фактично вважав, що прохання про патріархат УКЦ було не на часі. У грудні 1969 році Ватикан в особі Папи Павла VІ делегував свого особистого представника кардинала Максиміліана де Фюрстенберга до США на відзначення 10-річчя архієпархії Української Католицької Церкви у Філадельфії. На прохання Українського Конгресового Комітету Америки у резиденції митрополита архієпископа Амброзія Сенишина відбулася зустріч представників УККА з тим же кардиналом. Головною темою дискусії була справа патріархату УКЦ. Про це розповідає і передає текст пресового повідомлення про цю зустріч єпископ Василь Лостен у своїй недавно виданій англомовній книжці під заголовком «Архієпископ Амброзій Сенишин і Його візія Української Католицької Церкви в Америці». У своїй відповіді кардинал вказав на три головні компоненти питання щодо патріархатів Східних церков у Вселенській Церкві: Другий Ватиканський Вселенський


під мильним враженням, що патріархат УКЦ – це доконаний факт. Ватикан, а не Синод призначає єпископів УГКЦ. Колись при таких призначеннях були протести, і то дуже голосні і жорсткі, сьогодні прямо береться до відома. У пресовому повідомленні УКЦ про зустріч з Папою фактично у річницю безславного Львівського псевдосиноду після Його контроверсійних зустрічей з речниками Кремля (Путіним і Кирилом), немає ні згадки, що розмова включала також і питання патріархату. Як це все розуміти? Не знаю, чи надіслано поновне прохання до Верховного Понтифіка від Синоду УКЦ уже після 1991 року, чи прямо чекають далі на відповідь на прохання від 1969 року. Знаю тільки, що Верховний Понтифік Вселенської Католицької Церкви досі не проголосив патріархату УГКЦ помимо того, що для цього існують всі передумови. Отже, у 25-у річницю проголошення незалежності Української держави та оформлення територіальної юрисдикції УГКЦ, Синод УГКЦ має нагоду й обов’язок звернутися до Верховного Понтифіка з проханням виконати доручення Вселенського Собору з 1964 року. А тоді слово за Верховним Понтифіком. От нагода для Папи Францішека проявити щось надзвичайне – конкретний вияв правдивої братньої душпастирської любові до українського народу. Це буде справа, давно заслужена нашою Церквою-страждальницею та великою кількістю жертв вірних тої Церкви. Такий чин, мабуть, і не пошкодить прикладом своїм для Вселенського патріарха в Царгороді також.

(Fonte: http://www.chasipodii.net/article/17373/)

Оборонний бюджет на 2017 рік складатиме понад 129 мільярдів

гривень – РНБО України

Рада національної безпеки і оборони України на засіданні у вівторок розглянула оборонний бюджет країни на 2017 рік. Рада визначила пріоритети оборонної та безпекової політики і відповідний

бюджетний ресурс, необхідний для їх забезпечення. За результатами розгляду Кабінету Міністрів України доручено у межах Державного бюджету на 2017 рік забезпечити фінансування сектору безпеки і оборони відповідно до Стратегії національної безпеки на рівні не менше 5% ВВП, що відповідно до макропоказників, затверджених Урядом, складатиме понад 129 млрд. гривень. Також на засіданні прийнято за основу Комплекс заходів із протидії гібридним загрозам та основні заходи державної політики з відвернення загроз державному суверенітету та відновлення територіальної цілісності України. За словами О.Турчинова, РНБО України знову збереться наприкінці тижня, «щоб розглянути питання корекції Державного оборонного бюджету з метою збільшення видатків на сектор безпеки і оборони на поточний рік». «Також буде розглянуто питання застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», - підсумував Секретар РНБО України.

http://turchynov.com/news/details/oboronnij-byudzhet-na-2017-rik-skladatime-ponad-129-milyardiv-griven

Colaboração: Mariano Czaikowski_Cônsul Honorário da Ucrânia no Paraná

ЩОРІЧНЕ ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ «ПРО ВНУТРІШНЄ І

ЗОВНІШНЄ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ У 2016 РОЦІ»:

6 вересня на відкритті 5-ї сесії Верховної Ради України Президент України П.Порошенко звернувся зі щорічним Посланням до українського парламенту

Основними темами звернення стали розвиток ситуації на Донбасі та в окупованому Криму, процес

виконання Мінських домовленостей, зростання обороноздатності країни, мобілізація дипломатичною службою підтримки нашої держави на міжнародному рівні, поступ внутрішньополітичних та економічних

реформ. «Ні від кого і ні від чого наша з вами безпека не залежить більше, ніж від Збройних Сил України і

від якісної роботи української дипломатії» -відзначив Президент України.

Скасувати підписку на новини


1. ДІЇ:

Активно використовувати ці та інші сигнали у зустрічах з урядовими чинниками,

дипломатичними колами та ЗМІ країни акредитації, а також під час участі в круглих столах, конференціях, презентаціях.

Включити завдання, поставлені Президентом дипломатичній службі, до

планів роботи посольств.

2. ОСНОВНІ СИГНАЛИ:

- Єдиним легітимним референдумом, який визначав долю регіонів країни, був референдум про незалежність 1991 року. Керівництво держави продовжуватиме боротьбу за відновлення українських територій у кордонах 1991 року, зокрема на Донбасі, оскільки за іншого сценарію «не буде ні миру, ні територій», а натомість Україна отримає «вічно тліючий конфлікт». Така боротьба вестиметься політико-дипломатичним шляхом, з опорою на оборонні можливості держави.

- Наш кордон з Росією — найдовший в Європі: лише суходолом дві тисячі кілометрів. Росія постійно нарощує військову присутність в першу чергу на нашому кордоні, грає м’язами на західному та південно-західному стратегічних напрямках. Високий рівень загрози збройної агресії зберігається і з південного напрямку. А у складі угруповання російсько-терористичних військ на Донбасі — майже 38,5 тисяч осіб, понад 600 танків і 1250 бойових бронемашин, 750 одиниць артилерійських систем, більше 300 реактивних систем залпового вогню.

- Результативність Мінського процесу менша за бажану, водночас його здобутком є припинення прямих наступальних дій російсько-терористичних військ.

- Нормандський та мінський формати відкривають реальний шлях до повернення Донбасу і є єдиним дієвим інструментом у цьому процесі.

- Поведінка Росії у світі, порушення нею

норм міжнародного права, спроби Кремля зруйнувати архітектуру безпеки європейської і глобальної, експансіонізм Кремля — це континентальна і глобальна проблема, і вона не може бути розв'язана суто на двосторонній основі.

- Європа все ще говорить одним голосом, але є й країни, в яких вже надто сильно чути російський акцент. Чинна влада в багатьох країнах-наших партнерах перебуває під сильним тиском налаштованої на компроміс з Москвою опозиції. Ця опозиція, в свою чергу, спирається на вимоги бізнесових кіл та соціальних груп, які вважають себе потерпілими нібито від згортання економічної співпраці їхніх країн з Росією.

- Остаточного внесення змін до Конституції України в частині децентралізації не буде доти, поки Росія не виконає положення Мінських угод щодо Донбасу. Будь-яким крокам з політичного врегулювання має передувати очевидний і беззаперечний прогрес у безпекових питаннях: стале припинення вогню, вивід російських військ та техніки з окупованої території, роззброєння бойовиків, і відновлення контролю за українським кордоном.

- Вступ до НАТО є стратегічною метою нашої держави. Водночас, такий крок має бути виваженим і заздалегідь прорахованим, оскільки у самому Альянсі наразі немає консенсусу щодо членства України. Всередині самої України число прибічників членства України в НАТО перевищило число його противників.

- Роль ЗСУ та української дипломатії у гарантуванні безпеки Української держави є визначальною.

- Спостерігається загальне зростання обороноздатності держави, модернізація українського ВПК, зміцнення його експортного потенціалу.

- Реалізація поставлених перед дипслужбою завдань у сучасних умовах (міграційна криза в ЄС, зростання терористичних загроз, Брекзіт та ін.) є досить


невідкладні законопроекти «Про Вищу раду правосуддя» та «Про Конституційний Суд України».

- Одним із драйверів українського економічного зростання є вимушена мілітаризація економіки країни. Короткострокові ефекти від неї планується перетворити на мультиплікативні, які вплинуть не лише на ВПК, але й на розвиток виробництв із подвійним призначенням. У цьому контексті прогнозується синергетичний ефект виробництва сучасних озброєнь і військової техніки, а також мирне застосування інноваційних розробок, первісне призначення яких було воєнним.

- АПК залишається одним з основних джерел валютних надходжень до країни. Частка аграрного сектору в загальній товарній структурі експорту сягнула найвищого значення за 25 років. Роль агросектору є вкрай важлива, допоки триває процес нарощування господарським комплексом високотехнологічних «м’язів».

- Початок зростання ВВП (за інформацією МЕРТ - на 0,7% за 7 місяців і до 1% - очікуваний прогноз за 2016 рік) створює економічні передумови для припинення зниження рівня життя і початку його відновлення.

- У зв’язку з втратою великої частки російського ринку, не менш інтенсивно, ніж іноземні інвестиції, Україна повинна шукати ринки збуту для українських товарів.

- Головною альтернативою російському для України є ринок Євросоюзу. З 1 січня запрацювала поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС. Збільшення українського експорту до Євросоюзу у першому півріччі склало майже 7%, а частка Європейського Союзу в загальному експорті товарів становить 39,2%.

- Відбуваються інші структурні зміни у географії зовнішньої торгівлі. Зокрема, Україна відкриває для себе східні ринки.

- Зовнішня загроза прискорила процес формування сучасної української політичної

складною. Проте, дипломатична служба має впоратися з такими викликами:

·сприяння зміцненню міжнародної коаліції на підтримку України та запобігання зняттю санкцій з РФ до моменту повного відновлення територіальної цілісності України;

·сприяння зміцненню обороноздатності України шляхом активізації військово-технічного та оборонного співробітництва, передача військових технологій, надання Україні летальних видів зброї у випадку повномасштабного вторгнення з боку Росії;

·збереження питання Криму, його мілітаризації та утисків прав людини на півострові на міжнародному порядку денному, домагання розширення відповідного санкційного пакета; ·просування питання про запровадження додаткових секторальних санкцій через порушення Росією прав людини на окупованих територіях, у тому числі й щодо кримських татар. Можливо, через застосування осучасненого аналога поправки Джексона-Веніка; ·активне залучення міжнародних партнерів до звільнення наших політичних в’язнів, що утримуються в Росії та в окупованому Криму, заручників в окупованій частині Донбасу; ·запровадження безвізового режиму з ЄС

- Найбільш складною реформою є антикорупційна. Її основні здобутки – це запуск системи електронного декларування, старт роботи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, система електронних закупівель «ProZorro».

- Проведено масштабне очищення СБУ від зрадників та корупціонерів, а також від осіб з низькими професійними та морально-діловими якостями. Протягом останніх двох років звільнено понад дві тисячі співробітників Служби.

- На конкурсній основі розпочинається формування буквально з нуля нового Верховного Суду України. Вже у вересні на розгляд Верховної Ради будуть подані


https://twitter.com/poroshenko/status/773083779539828736

Avião derrubado na Ucrânia foi alvo de míssil de lançador vindo da Rússia

As autoridades disseram que um sofisticado míssil Buk foi disparado a partir do leste da

Ucrânia.

Foto: Peter Dejong/AFP.

Promotores da Holanda que investigam a derrubada do avião da Malaysia Airlines no

voo MH17 afirmaram nesta quarta-feira(28) que o sistema usado para derrubar a aeronave na Ucrânia em 2014 veio da Rússia. As autoridades disseram que um sofisticado míssil Buk foi disparado a partir do leste da Ucrânia, uma área à época controlada por separatistas pró-Moscou. O veículo usado para o disparo retornou ao território russo após o incidente, disseram investigadores. A investigação criminal internacional liderada pela Holanda é baseada em suas conclusões de comunicações interceptadas e em outras evidências, entre elas fotos de um lançador de mísseis. A investigação apontou que não havia outros aviões na região, o que descarta a possibilidade de que um avião militar tenha derrubado a aeronave comercial. A chamada Equipe Conjunta de Investigação apura a queda em 2014 do avião que matou as 298 pessoas a bordo. O relatório trata de questões não cobertas pela investigação sobre a segurança aérea, também liderada pela Holanda. Investigadores no ano passado determinaram que um sofisticado sistema antiaéreo russo derrubou o Boeing 777. O avião partira de Amsterdã rumo a Kuala Lumpur, mas caiu no leste ucraniano. Separatistas favoráveis a Moscou e tropas ucranianas lutavam pelo controle da região, naquela época. A maioria dos mortos eram holandeses. A Ucrânia tem acusado os militantes apoiados pela Rússia que operavam na área onde o míssil foi lançado. A Rússia e os rebeldes que ela apoia têm afirmado que as forças ucranianas foram as responsáveis. A Rússia vetou uma resolução no Conselho de Segurança da Organização das Nações Unidas que teria criado um tribunal criminal internacional para investigar a queda do avião. Parentes das vítimas mostram-se revoltadas com o ritmo lento da investigação criminal e dizem que, mais de dois anos após o episódio, nenhum responsável foi identificado e julgado. Nesta semana, um porta-voz do Ministério da Defesa russa, o major-general Igor Konashenkov, acusou a Ucrânia de segurar informações do caso.

(Fonte: Dow Jones Newswires./Por Estadão Conteúdo 28/09/2016)

нації на засадах громадянського патріотизму.

- Держава твердо стоїть на демократичних принципах організації влади. Остаточно визначено вектор зовнішньополітичного співробітництва та інтеграції.

3. SOCIAL MEDIA PLAYBOOK ТА ПОСИЛАННЯ:

відео-http: / /www.president .gov.ua/v ideos/shorichne-poslannya-prezidenta-do-verhovnoyi-radi-pro-vnutri-221

текст - http://www.president.gov.ua/news/shorichne-poslannya-prezidenta-do-verhovnoyi-radi-pro-vnutri-38077).

FBhttps://www.facebook.com/petroporoshenko/photos/a.474415552692842.1073741828.474409562693441/842429705891423/?type=3&theater

TWITTER

Colaboração: Mariano CzaikowskiCônsul Honorário da Ucrânia no Paraná


Мотика від «Українського Села» ( при Осередку) та від ветеранів Української Національної Армії. При закінченні, Українські-Американські Ветерани віддали останній салют Покійному. Нвступноно дня, 11-ого липня відбулася поминальна Служба Божа у каплиці св. Андрія, яку відслужили о. Іван Фатенко та о.Олег Сацюк. Хор під орудою п. Анастазії Фатенко брав участь підчас обох Богослужень. У 40-ий день після смерті, у каплиці св. Андрія, при Осередку ім.св.Андрія була відправлена панахида—а опісля при великому числі учасників відбулася поминальна тризна. Вічна Йому ам̓ять!

Атанас Кобрин(з англійської мови переклав др. Богдан Боднарук)

Галина і Володимир Королі

(Fonte: др. Богдан БоднарукОсередок ім. св. Андрія/ [email protected])

O CINEMA NA UCRÂNIA

O cinema proporciona uma viajem introspectiva na cultura ucraniana, história e mentalidade. Mas enquanto os cineastas ucranianos deparavam-se com a censura nos tempos soviéticos, na atual Ucrânia deparam-se com restrições no orçamento para produções cinematográficas. Jamais, ao longo dos anos, cineastas ucranianos e de outras nacionalidades fizeram tantos filmes bem sucedidos, tanto entre os ucranianos quanto entre os estudiosos da cultura ucraniana, revelando a respeito da Ucrânia. Segundo o crítico de cinema Volodymyr Voytenko, somente pelos idos de 1920 os cineastas ucranianos puderam trabalhar com certa liberdade. A partir da ditadura de Stalin,

В пам҆ять св.п. др. Володимира Короля

2-ого липня, 2016 українська громада південно-західньої Флориди попрощала одного із найбільш активних діячів громади св.п. др. Володимира Короля, який помер на 94 році свого трудолюбивого життя. Др.В. Король народився 6-ого квітня, 1922 р. у Биткові, одній із чарівних частин Гуцульщини в Україні. Початкову школу та гімназію закінчив у Биткові, а опісля поїхав на студії до Львівського Університету.Так, як більшість молодих українців того часу, він поринув в українські політичні організації між двома світовими війнами, прагнучи осягнути відновлення української Держави, в той час, коли землі України були поділені між Совєтським Союзом, Польщею, Чехословаччиною та Румунією.Опісля він став членом 1-ої Дивізії Української Національної Армії. По приїзді до США, професійно працював у медичній лябораторії компанії Pfizer y Groton, Connecticut. В 1994 пішов на емеритута зі своєю дружиною Галиною переїхали до Норт Порту, Флорида. Тут вони обоє включилися до активної праці у великій українській громаді при Українському Культурному та Релігійному Осередку ім. св. Андрія ( «Осередок»). Др. В. Король довгими роками був членом Управи а в роках 2004-2006 та 2008-2011 був головою Управи. Після відновлення незалежності України в 1991 р. св.п. Володимир зоорганізував на Флориді Комітет Гуманітарної Допомоги Україні із метою збирати фонди на поміч молодій Державі. Вже першого тижня існування цієї організації в Норт Порті- було зібрано $ 84,700 від 300 жертводавців. Ця Організація завдяки Володимирові і Галині Королів зібраля досить поважні суми грошей і всі кошти були вислані до сиротинців, медичних закладів і бібліотек в Україні. Др. В. Король і його дружина Галина, яка упокоїлася в 2014 році, були також активними членами Товариства Української Мови (ТУМ) і щедро підтримували фінансово усі проєкти ТУМ. 10-ого липня ц.р. була відправлена панахида за св. п. В. Короля у Farley Funeral Chapel, North Port. Відправляли о. Іван Фатенко та о. Олег Сацюк ( від православної церкви) та о. Володимир Волощук (від греко-католицької церкви). Підчас панахиди- слова співчуття висловили о. Мітрат В. Волощук- від громади при церкві св. Марії, др. Богдан Боднарук від Осередку ім. св. Андрія, проф. Віра Боднарук від Товариства Української Мови та др. Володимир


do filme em Kyiv, os escritores Vasyl Stus e Iván Dzyuba protestaram contra a repressão dos intelectuais ucranianos.

Mirna Slava K. Volochen

BARVINOK EM SETEMBRO

Dia 2 – O Barvinok esteve presente na “Poltavskyi Yarmarok”, realizado pelo Grupo Folclórico Ucraniano Poltava.

A convite de seus diretores, levamos nosso coral e nossas danças (adulto e juvenil) para prestigiá-los e levar ao público que se fez presente, um pouco de nosso trabalho. Em nome de todos da família Barvinok, aproveitamos para agradecer o convite e falar de nossa satisfação em estar com vocês neste grande evento!

SOLANGE M. MELNYK ORESTEN

em seu governo pautado pelo medo, até sua morte em 1953, a máquina soviética impetrou total controle sobre os filmes ucranianos. Nesta época havia tanto o controle político quanto ideológico. Ao diretor era permitido apenas fazer filmes conforme os padrões do realismo soviético. Assim era formado um retrato de inferioridade e papel histórico da Ucrânia e sem relevância no decurso da União Soviética e do império russo. Este fato é endossado pelo cineasta ucraniano Mykhailo Illienko, ao afirmar que o governo soviético somente permitia que os personagens ucranianos fossem sempre secundários nos filmes. Desta forma, era impossível fazer um filme no qual o personagem principal fosse um herói ucraniano. Apenas um russo poderia ser o protagonista, enquanto que os ucranianos eram representados como tolos, engraçados ou traidores. Entretanto, mesmo com a censura soviética, os diretores ucranianos ainda conseguiam transmitir, nas entrelinhas, suas mensagens a respeito da opressão e sonho de liberdade através de seus filmes. O drama épico de 1930 “Zemlya”, do diretor ucraniano Oleksander Dovzhenko, mostra jovens soviéticos ucranianos lutando contra os “kulaks”, os camponeses ricos, em 1920-1930. Na verdade, é um drama de aldeões ucranianos forçados a sobreviver sob condições extremamente severas alguns anos antes do Holodomor (ou fome artificial de Stalin). Em 1958, o filme “Zemlya” foi apontado entre os 12 melhores durante o Fórum Internacional de Cinema em Bruxelas. Dovzhenko criou seu próprio estilo cinematográfico de filme poema, utilizando-se de quadros simbólicos e edição rítmica. Neste filme, pela primeira vez na história do cinema ucraniano e soviético, aparece uma figura nua. Este realismo irritou os críticos de cinema soviéticos e despertou sua ira. A partir dos anos 1960 houve um relaxamento na pressão ideológica soviética e, por conseguinte, um retorno aos temas com elementos nacionais e históricos. Em 1964, o diretor armênio Sergei Paradzhanov, com o filme “Sombra dos ancestrais esquecidos”, trouxe à tela uma adaptação da obra literária de Mykhailo Kotsubinskiy. É o “Romeu e Julieta” ucraniano inserido numa aldeia dos Montes Cárpatos. Este filme mostra a beleza da vida, cultura e hábitos dos habitantes dos Cárpatos. Durante a estréia

AGENDA BARVINOK


ORGANIZAÇÃO FEMININA Bingo da Primavera

No último domingo, dia 25 de setembro, realizamos o tradicional Bingo da Primavera. O primeiro evento da nova gestão da Organização Feminina contou com a presença de mais de 150 pessoas.

Durante a tarde, houve sorteio de diversos prêmios, venda de bebidas, doces e salgados e apresentação dos alunos da Subotna Chkola Lessia Ukrainka.

A Organização Feminina agradece a todos que participaram do nosso bingo e a todos os amigos que nos ajudaram doando prêmios para o sorteio e colaborando de diversas formas!

LARISSA MALHOVANO SANCHES


ANUNCIANTES

N.o 500 (3944) SETEMBRO 2016 2016 BOLETIM INFORMATIVO DA ...

Documents

Transcript of N.o 500 (3944) SETEMBRO 2016 2016 BOLETIM INFORMATIVO DA ...